З чого все починалось? Передумови написання книги, чому «назріла» її актуальність? 

До мене часто звертаються за порадою «що почитати про управління проєктами?».

Є багато літератури англійською мовою, є професійні видання типу РМBOK або PRINCE2, є декілька вартих уваги книг, перекладених на українську мову, але їх небагато та вони здебільшого для новачків. І виникає така ситуація, що між основами/базою та супер серйозною літературою з УП є прогалина, яку я і вирішив заповнити.

Звісно початок повномасштабної війни в Україні сильно вплинув на мене та став свого роду «спусковим гачком», адже в таких кризових ситуаціях багато рефлексуєш – життя може закінчитися дуже швидко. І я усвідомив, що часу насправді небагато. І якщо ти хотів щось зробити, то це треба зробити тут і зараз, не відкладаючи на потім.

Чому варто купити цю книгу?

Ця книга точно збільшить цінність як спеціаліста з УП тієї людини, яка її прочитає. І точно підвищіть якість реалізації проєктів, в яких вона приймає участь.  

Книжка не для поверхового читання. Вона добре структурована, що дає змогу повертатися до окремих тем, якщо в них потрібно заглибитися на тій чи іншій стадії життєвого циклу вашого проєкту.

Це справжня настільна книжка (яка має завжди лежати на робочому столі) для проєктного менеджера, адже насамперед вона фокусується на тому, «як воно працює на практиці» та як впровадити проєктне управління.

Цьому додатково сприяє окремий великий розділ про інструменти управління проєктами, чого немає в жодній відомій мені книжці на цю тему.

Чому ця книга унікальна?

В цій книзі багато гумору та жартів, а ще сатири та дещиця цинізму у відношенні до здавалося би серйозних речей, як -то управління проєктами.    

Також в ній містяться 12 бізнес-кейсів, які написані моїми друзями та колегами з найкращих українських компаній з різних сфер діяльності (агро, IT, банки, ритейл, фарма, телекомунікації, будівництво тощо), які діляться своїм досвідом по тій чи іншій тематиці.

Книга - це про теорію чи вона містить реальні кейси?

Я не ставив собі за мету доповнити перелік книжок (переважно зарубіжних авторів) з проєктного менеджменту ще однією схожою працею.

Напевно це перша книжка з управління проектами, яка містить в собі стільки українського  контексту з управління проектами, а також безліч реальних кейсів та прикладів, як з мого досвіду по впровадженню управління проєктами в різних українських компаніях, так і кейсів від представників українських компаній або ж міжнародних компаній, які працюють на українському ринку, таких як Kernel, «МХП», «Київстар», «Астарта», «7СІ Group», «PRO PM», «Intellias», «ACINO», «Zeppelin International» тощо.

Чому так важливо було зберегти оригінальну назву книги «Як не профакапити  проект», що власне ми і бачимо на обкладинці?

Ця назва народилася в розмовах з моїм другом Антоном Вітязем раніше, ніж власне я розпочав її писати.

Саме Антон заради жарту запропонував назвати її «Як не про**ати проект». Мені ж ця ідея назви дуже сподобалася, і  от в жовтні 2022 року, коли я почав писати книгу, то називав її тільки так, адже вона відображає всі болі проєктних менеджерів в Україні. І от власне моя книга і є комплексною відповіддю на цей запит.

Звісно назву довелося дещо причесати, щоб можна було опублікувати книгу у видавництві, тим не менш суть її вдалося зберегти і в назві, і власне в ідеї обкладинки книги. Окрема подяка Саші Пендраковській, яка за 10 хвилин в коментарях під моїм постом у фб, надала ідею обкладинки, яку ми і реалізували разом з Нашим форматом.

Роль музики в управлінні проєктами?    

Теорія каже, що слухання музики та написання книги — це два процеси, які не можна поєднувати, адже вони обидва творчі, та конфліктують за одну і ту ж півкулю.   Але особисто мені дуже потрібен був музичний трамплін аби увійти в стан потоку та почати писати. Плейліст, під який писалася ця книга, не виник рандомно. Я сам вводив себе в потрібний стан і розумів, в який час мені потрібно слухати той чи інший трек.  

На мій погляд, музика точно є одним з ефективних інструментів в управлінні проєктами, адже здатна суттєво впливати на стан усіх дотичних до управління проєктами.  

Плейліст, під який писалася ця книжка. Приємного прослуховування.

Формула успішного керівника проєкту =   спеціальні знання та навички + професіоналізм + дисципліна + лідерство.

Окрім спеціальних знань та інструментів, які ви вочевидь отримаєте, прочитавши цю книжку, керівник проєктів має бути професіоналом. Чому багато РМів фейлять проєкти? Тому що, коли вони починають працювати із замовниками, вони «стеляться» під них і під обставини. Замовник чи то одразу,  чи то поступово  починає забирати на себе функції з управління проєктами. Але ж це задача керівника проєкту: знати як потрібно + робити як потрібно + відстоювати відповідні підходи та рішення. То ж професіоналізм як раз і полягає в тому, щоб бути справжнім керівником проєкту, а не просто ним називатися. І от ті професіонали, які відстоюють своє право приймати рішення, що і як потрібно робити в проєктах з огляду на найоптимальніші  підходи та практики (найчастіше гібридні) саме для цього проєкту, досягають найвищих висот в професії. 

Також для успішного керівника проєкту важливо мати внутрішню дисципліну. Реалізація проєктів – це не «хочу, не хочу», «сьогодні буду, не буду». Це щоденна дисципліна робити те, що потрібно, щоб успішно реалізувати проєкт. Задайте собі запитання як швидко ви зможете передати свій проєкт і всю інформацію по ньому іншому керівнику проєкту? Яку документацію ви йому передаватимете? Чи є у вас актуальні графіки та бюджети? Як багато інформації є по проєкту лише у вас в голові і більше ніде? Коли востаннє ви писали бріф/звіт по проєкту? Чи хотіли би ви, щоб вам хтось передав цей проєкт в тому стані, в якому він є у вас на даний момент? Чесні відповіді на ці питання і будуть відповіддю, чи дисциплінований ви керівник проєкту.  

Ну і наостанок керівнику проєкту важливо бути лідером і вести за собою команду проєкту, надихати своїх людей, мотивувати їх, розвивати та підтримувати.  

Я щиро бажаю своїм читачам успіхів в управлінні проєктами, щоб наша Україна стала модерновою й успішною країною, особливо на тлі війни, в умовах тотальної невизначеності та браку ресурсів і людей.